З щастя та горя скувалася доля…

(До 100 – річчю від дня смерті Панаса Мирного)

           Іван Франко зазначав, що Панас Мирний «заглянув у душу чоловіка глибоко-глибоко». Олесь Гончар назвав письменника «першим симфоністом української прози».
  Автор романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»,
«Повія», п’єси «Лимерівна», повістей «Голодна воля», «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне» — Панас Мирний належить до класиків, чиї твори внесені до шкільної програми.
  В історію української літератури письменник увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Саме він вивів українську літературу на нові “рейки” епічної прози, розкривши образи близької йому за духом непомітної “маленької людини” — українських дворян і чиновників, поміщиків, інтелігента-різночинця, торговців, селян. Вершиною епічної майстерності Панаса Мирного вважаються романи “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і “Повія”, де на прикладі неординарних людей автор простежує зміни в психологічному стані персонажів у різних життєвих обставинах. Для української літератури ці романи стали воістину відкриттям, яке багато в чому випередило епоху, в яку жив сам автор.

Шановні користувачі! 

    Пропонуємо Вашій увазі віртуальну книжкову виставку «З щастя та горя скувалася доля…», присвячена 100 – річчю від дня смерті видатного українського прозаїка, драматурга Панаса Мирного.

До Вашої уваги твори Панаса Мирного та низка розвідок про життя і творчість епічного генія української прози що є в наявності в фондах нашої бібліотеки.