Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна.
Напевне, жодна інша історична подія не залишила такої глибокої рани в пам’яті народній і душах людських, як Друга світова війна – війна небувалих масштабів, що розколола і перебудувала не тільки світ, а й змінила цілі епохи. Чи не найбільший свій чорний і кривавий слід війна залишила в Україні.
6 травня 1944 року у публікації «Сліди кривавого звіра» розповідалося про те, що у Голованівському районі за час окупації було знищено понад тисячу осіб. Так у 1941 році було розстріляно і закатовано 908 людей похилого віку, жінок, дітей. В лютневі дні 1942 року німецькі кати загнали в льодовик райспоживспілки 68 осіб і всіх розстріляли. Жертвами катів стали і 37 дітей 8 – 14 років з Липовеньківського дитбудинку, яких не встигли евакуювати. Одним з найстрашніших злочинів гітлерівських загарбників було масове знищення єврейського населення. В нашому селищі Голованівськ проживало багато євреїв. Про ті страшні часи згадує Барнбойм Семен Львович. У 1942 р. він опинився серед євреїв Голованівська, яких фашисти присудили до страти. Їх поставили по краю великої ями на польському цвинтарі. Щоб приглушити гуркіт стрілянини, з села Межирічки привезли оркестр, який потім, щоб не залишити свідків цієї звірячої розправи ні в чому не винних людей, теж розстріляли. Людей убивали під звуки музики…Семен Львович теж стояв там на краю могили під дулами рушниць фашистських катів. Але доля вберегла єврейського хлопця. Може для того і вберегла, щоб відновити справедливість через багато років війни. Семен був тяжко поранений в шию і знепритомнів. Прийшов до тями від крапель дощу вже після того, як карателі покинули цвинтар. Виліз з – під трупів і сховався в кущах…
Про цей інші жахливі спогади наших земляків під час Другої світової війни читайте в книгах, що є в книжковому фонді нашої бібліотеки. Це: Берест К. «Патріоти», Даценко В. «Щоб пам’ятали», «Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни» і інші.
Горем і болем війна увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.
Напевне, жодна інша історична подія не залишила такої глибокої рани в пам’яті народній і душах людських, як Друга світова війна – війна небувалих масштабів, що розколола і перебудувала не тільки світ, а й змінила цілі епохи. Чи не найбільший свій чорний і кривавий слід війна залишила в Україні.
6 травня 1944 року у публікації «Сліди кривавого звіра» розповідалося про те, що у Голованівському районі за час окупації було знищено понад тисячу осіб. Так у 1941 році було розстріляно і закатовано 908 людей похилого віку, жінок, дітей. В лютневі дні 1942 року німецькі кати загнали в льодовик райспоживспілки 68 осіб і всіх розстріляли. Жертвами катів стали і 37 дітей 8 – 14 років з Липовеньківського дитбудинку, яких не встигли евакуювати. Одним з найстрашніших злочинів гітлерівських загарбників було масове знищення єврейського населення. В нашому селищі Голованівськ проживало багато євреїв. Про ті страшні часи згадує Барнбойм Семен Львович. У 1942 р. він опинився серед євреїв Голованівська, яких фашисти присудили до страти. Їх поставили по краю великої ями на польському цвинтарі. Щоб приглушити гуркіт стрілянини, з села Межирічки привезли оркестр, який потім, щоб не залишити свідків цієї звірячої розправи ні в чому не винних людей, теж розстріляли. Людей убивали під звуки музики…Семен Львович теж стояв там на краю могили під дулами рушниць фашистських катів. Але доля вберегла єврейського хлопця. Може для того і вберегла, щоб відновити справедливість через багато років війни. Семен був тяжко поранений в шию і знепритомнів. Прийшов до тями від крапель дощу вже після того, як карателі покинули цвинтар. Виліз з – під трупів і сховався в кущах…
Про цей інші жахливі спогади наших земляків під час Другої світової війни читайте в книгах, що є в книжковому фонді нашої бібліотеки. Це: Берест К. «Патріоти», Даценко В. «Щоб пам’ятали», «Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни» і інші.
Горем і болем війна увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.

Немає коментарів:
Дописати коментар