У ці травневі дні, коли прокидається від зимового сну матінка - природа, коли дзвенить у ніжній блакиті спів жайворонка, коли теплий, лагідний весняний вітерець ледь – ледь коливає шатро чаруючої зелені кущів та дерев, коли зацвітають перші квіти, приходить до нас прекрасне свято, свято народження життя, свято утвердження життя - Свято Матері. Його традиційно святкують в Європі, в США, в країнах Азії. І така велика популярності цього свята цілком зрозуміла, оскільки споконвіку мама була найдорожчою та найріднішою людиною для кожного. Мами присвячують життя своїм дітям, жертвуючи всім заради їх щастя. Вже протягом ста років цей день стає приємним приводом для того, щоб зателефонувати мамі або приїхати до неї, щоб сказати «спасибі» за її кохання, підтримку і самовідданість. Вперше це прекрасне свято відзначали в 1907 році. Ініціатором його проведення виявилася проста американка Анна Джервіс, яка таким чином хотіла виразити свою безмежну любов до свої передчасно померлої мами. Написавши листа з проханням підтримати згадану ідею в численні інстанції, Анна знайшла підтримку людей. І вже через три роки заходи до Дня матері в її рідному штаті отримали статус офіційних. Країни колишнього СРСР відзначають це свято не так давно. Але за короткий час воно знайшло відгуки в серцях мільйонів українців та жителів інших країн.
В цей день в рамках Свята Матері «Ода материнству», в бібліотеці славили жінку, матір, говорили теплі й приємні слова, дарували квіти, листівки, подарунки матерям - шанувальницям книг. Адже для кожної людини дуже важливо і дуже потрібно хоча б раз на рік зупинитися в цій життєвій метушні, згадати про найдорожчу людину на землі, яка подарувала життя, піклується, оберігає, захищає, допомагає своїй дитині усе своє життя! В рамках чергового засідання факультету ретропереглядів фільмів «Кінолегенди. Ретро» учасники з душевним трепетом переглянули фільм «Мати й мачуха» режисера Леоніда Пчолкіна, 1964 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар